-
1 дать взаймы под залог
vgener. prestare sopra pegnoUniversale dizionario russo-italiano > дать взаймы под залог
-
2 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
3 sopra
1. avvqui / lì sopra — здесь / там наверхуcome / quanto / vedi sopra — смотри вышеdev'essere sopra — он, должно быть, наверху2) (a, di, per)al di sopra — наверху, вышеstanza di sopra — комната наверху, верхняя комната разг.stare (al di) sopra — жить / находиться выше, жить наверху / на верхнем этажеcucire per di sopra — прошить сверхуtornare sopra con il pensiero — вернуться мысльюbere sopra — запить (еду, лекарство)2. prep1) наmettere sopra la tavola — положить / поставить на столprendere la responsabilità sopra di sé — взять ответственность на себя2) надvolare sopra (al)la città — лететь над городом3) за, послеbere del vino sopra il mangiare — выпить вина после едыamare sopra ogni cosa — любить превыше / больше всегоessere sopra a tutti — превосходить всех; стоять во главе всехdiscorrere sopra la letteratura — беседовать о литературеavere notizie sopra gli ultimi avvenimenti — получить сведения о последних событиях, быть в курсе последних событий6) к, под ( о времени)sopra sera — к вечеру, под вечерla notte sopra la domenica — ночь под воскресенье7) (di) сlevar di sopra la tavola — убрать со стола8) подprestare sopra pegno — дать взаймы под залог9) ( переводится без предлога)piangere sopra un morto — оплакивать умершего3. mверх, верхняя частьil (di) sopra della casa — верхний этаж / верх домаSyn:Ant:••essere / stare sopra di sé редко — задуматьсяpassare sopra una cosa — закрыть глаза; не обращать внимания, не придавать значенияpassiamoci sopra! разг. — давайте не будем! -
4 sopra
sópra 1. avv 1) вверху, наверху, сверху; вверх, наверх qui sopra -- здесь наверху comesopra -- смотри выше Х andato sopra -- он пошел наверх dev'essere sopra -- он, должно быть, наверху 2) (a, di, per): al di sopra -- наверху, выше stanza di sopra -- комната наверху, верхняя комната (разг) stare (al di) sopra -- жить <находиться> выше, жить наверху <на верхнем этаже> per sopra -- поверху, сверху mettere qc per di sopra -- положить что-л сверху cucire per di sopra -- прошить сверху 3) с некоторыми гл перев различно: tornare sopra con il pensiero -- вернуться мыслью (к + D) bere sopra -- запить( еду, лекарство) dormirci sopra -- обдумывать; медлить 2. prep 1) на (+ A, + P) mettere sopra la tavola -- положить <поставить> на стол prendere la responsabilità sopra di sé -- взять ответственность на себя 2) над (+ S) volare sopra (al)la città -- лететь над городом la minaccia pende sopra il suo capo -- над его головой нависла угроза 3) за (+ S), после (+ G) bere del vino sopra il mangiare -- выпить вина после еды una disgrazia sopra l'altra -- беда за бедой 4) сверх, больше, свыше (+ G) sopra le spese ordinarie -- сверх обычных расходов amare sopra ogni cosa -- любить превыше <больше> всего ha sopra la sessantina -- ему больше шестидесяти (лет) essere sopra a tutti -- превосходить всех; стоять во главе всех 5) о (+ P); вокруг, по поводу (+ G) discorrere sopra la letteratura -- беседовать о литературе avere notizie sopra gli ultimi avvenimenti -- получить сведения о последних событиях, быть в курсе последних событий 6) к (+ D), под (+ A) (о времени) sopra sera -- к вечеру, под вечер la notte sopra la domenica -- ночь под воскресенье 7) (di) с (+ G) levar di sopra la tavola -- убрать со стола 8) под (+ A) prestare sopra pegno -- дать взаймы под залог 9) перев без предлога: piangere sopra un morto -- оплакивать умершего 3. m верх, верхняя часть il (di) sopra della casa -- верхний этаж <верх> дома sopra sopra а) на самом верху б) поверхностно, по верхам essere sopra pensiero -- быть озабоченным essere sopra di sé non com -- задуматься passare sopra una cosa -- закрыть глаза на что-л; не обращать внимания на что-л, не придавать значения чему-л passiamoci sopra! fam -- давайте не будем! -
5 sopra
sópra 1. avv 1) вверху, наверху, сверху; вверх, наверх qui [lì] sopra — здесь [там] наверху comesopra — смотри выше è andato sopra — он пошёл наверх dev'essere sopra — он, должно быть, наверху 2) (a, di, per): al di sopra — наверху, выше stanza di sopra — комната наверху, верхняя комната ( разг) stare (al di) sopra — жить <находиться> выше, жить наверху <на верхнем этаже> persopra — поверху, сверху mettere qc perdi sopra — положить что-л сверху cucire per di sopra — прошить сверху 3) с некоторыми гл перев различно: tornare sopra con il pensiero — вернуться мыслью (к + D) bere sopra — запить (еду, лекарство) dormirci sopra — обдумывать; медлить 2. prep 1) на (+ A, + P) mettere sopra la tavola — положить <поставить> на стол prendere la responsabilità sopra di sé — взять ответственность на себя 2) над (+ S) volare sopra (al)la città — лететь над городом la minaccia pende sopra il suo capo — над его головой нависла угроза 3) за (+ S), после (+ G) bere del vino sopra il mangiare — выпить вина после еды una disgrazia sopra l'altra — беда за бедой 4) сверх, больше, свыше (+ G) sopra le spese ordinarie — сверх обычных расходов amare sopra ogni cosa — любить превыше <больше> всего ha sopra la sessantina — ему больше шестидесяти (лет) essere sopra a tutti — превосходить всех; стоять во главе всех 5) о (+ P); вокруг, по поводу (+ G) discorrere sopra la letteratura — беседовать о литературе avere notizie sopra gli ultimi avvenimenti — получить сведения о последних событиях, быть в курсе последних событий 6) к (+ D), под (+ A) ( о времени) sopra sera — к вечеру, под вечер la notte sopra la domenica — ночь под воскресенье 7) (di) с (+ G) levar di sopra la tavola — убрать со стола 8) под (+ A) prestare sopra pegno — дать взаймы под залог 9) перев без предлога: piangere sopra un morto — оплакивать умершего 3. m верх, верхняя часть il (di) sopra della casa — верхний этаж <верх> дома¤ sopra sopra а) на самом верху б) поверхностно, по верхам esseresopra pensiero — быть озабоченным esseresopra di sé non com — задуматься passare sopra una cosa — закрыть глаза на что-л; не обращать внимания на что-л, не придавать значения чему-л passiamoci sopra! fam — давайте не будем! -
6 prestare sopra pegno
гл.Итальяно-русский универсальный словарь > prestare sopra pegno
-
7 взаём
взаймы у позику, в позичку. Брать (взять) взаймы - позичати, -ся, позичити, зажичати, визичати, визичити, брати (взяти) в позику, в позичку. Брать взаймы деньги под залог чего-л. - брати (взяти) гроші під заставу (на застав). Давать, дать взаймы - позичати, позичити, зажичати, зажичити кому, давати, дати в позику. Давать денег взаймы под залог чего-н. - позичати, (сов.) позичити на застав. Набрать взаймы - напозичати, -ся. [Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися]. Надавать взаймы - напозичатися. [Напозичався людям багато, та як те віддаватимуть!]. Раздать взаймы - порозпозичати. Взятый взаймы - позичений. [Їмо хліб позичений].* * *см. взаймы -
8 lend
1. Ibe willing to lend охотно давать взаймы2. IIlend in some manner lend willingly (grudgingly, etc.) охотно и т. д. давать взаймы /одалживать/3. IIIlend smth. lend one's books (one's music, a pen, one's bicycle, one's knife, one's things, etc.) давать на время [свои] книги и т. д.; lend money (a dollar, ten pounds, etc.) ссужать деньгами и т. д., давать деньги и т. д. взаймы4. IVlend smth. in some manner lend smth. willingly (conditionally, gracefully, grudgingly, gratuitously, etc.) охотно и т. д. давать взаймы /одалживать/ что-л.5. Vlend smb. smth. lend one's friend ten dollars одолжить приятелю десять долларов; lend him one's car дать ему на время свою машину; lend one's neighbour some books дать соседу почитать [свои] книги; lend me your ears выслушай меня; danger lent me wings ощущение опасности побудило меня бежать еще быстрее /придало мне крылья/6. XVIlend on (against, at) smth. lend on one's estate (against security, on goods, etc.) давать взаймы под залог усадьбы и т. д.; lend at high interest давать /ссужать/ деньги под высокие проценты7. XVIIIlend oneself to smth.1) lend oneself to dishonest means (to such shady schemes, to the concealment of the facts, to meanness, etc.) прибегать к нечестным средствам и т.д., опуститься до нечестных средств и т. д.; I would not lend myself to such a transaction я не стал бы заниматься такими сделками, я не опустился бы до подобных махинаций; don't lend yourself to their schemes не давай себя втянуть в их махинации2) this subject admirably (readily, easily, etc.) lends itself to literary (poetic, scientific, etc.) editing эта тема прекрасно и т. д. поддается литературной и т. д. обработке; these facts (data, etc.) don't easily lend themselves to analysis (to study, etc.) эти факты и т. д. нелегко анализировать и т. д., these methods lend themselves readily to instruction эти методы легко могут быть использованы /удобны/ для обучения; а fork does not lend itself to the purposes of a corkscrew вилка не годится в качестве /вместо/ штопора; secluded spots lend themselves to meditation уединенные места располагают к размышлениям8. XXI11) lend smth., smb. to smb., smth. lend a dollar to a friend одолжить приятелю доллар; I forgot whom I lent the magazine to я забыл, кому дал журнал; lend an ear /one's ear/ to smb. a) прислушаться к кому-л.; б) выслушать кого-л.; lend one's name to smth. поддерживать что-л. своим авторитетом, разрешить воспользоваться своим именем; lend aid /assistance/ to the project (to the poor, to the oppressed, etc.) содействовать /оказать содействие/ этому проекту и т. д., lend smth. with smth. lend a helping hand with smth. помочь в каком-л. деле; lend a hand with the work (with smb.'s luggage, with the decorations, etc.) помочь /оказать помощь/ в работе и т. д.2) lend smth. to smb., smth. lend dignity to the man (charm to a girl, etc,) придавать достоинство мужчине и т. д.; this fact lends probability to the story этот факт придает истории достоверность; his manner lends colour to his story его манера рассказывать делает его рассказ более интересным; the distance lends enchantment to the view на расстоянии вид еще прекрасней -
9 lend
lend гл.;
прош. вр. и прич. прош. вр. - lent
1) а) одалживать, давать взаймы She lent the money to him. ≈ Она дала ему денег взаймы б) ссужать, давать под проценты lend long ≈ предоставлять долгосрочную ссуду
2) давать, придавать a dispassionate manner which lends great force to his criticisms ≈ невозмутимая манера, которая придавала особую убедительность его критике Syn: afford, furnish, impart
3) возвр. приспосабливаться, прилаживаться, применяться a topic that lends itself admirably to class discussion ≈ тема, которая идеально подходит к обсуждению в классе He loves Ireland too well to lend himself to such a policy. ≈ Он слишком любит Ирландию, чтобы согласиться с такой политикой. Syn: accommodate ∙ lend out to lend one's ears, to lend one's ear ≈ уделить внимание, выслушать to lend a (helping) hand ≈ помочь( шотландское) ссуда, заем давать взаймы, давать на время - to * money to smb. ссужать кого-л. деньгами, давать кому-л. деньги взаймы - to * books to smb. давать читать книги кому-л.;
выдавать кому-л. книги по абонементу (в библиотеке) ссужать деньгами под проценты придавать;
оказывать - to * aid /assistance/ оказывать помощь - to * dignity придавать достоинство - facts * probability to the theory факты сообщают этой теории достоверность отдавать( обыкн. to * oneself, to * itself) - to * oneself to smth. прибегать к чему-л. (обыкн. дурному) ;
дать втянуть себя во что-л.;
предаваться чему-л. - he *s himself to illusory hopes он тешит себя пустыми надеждами - to * itself to smth. служить чему-л., быть пригодным /подходящим/ для чего-л. - your house *s itself well to the purpose ваш дом вполне пригоден для этой цели - laws that * themselves to various interpretations законы, которые допускают различные толкования > to * a (helping) hand помогать, оказывать помощь > to * (an) ear /one's ears/ to smb. выслушать кого-л. > to * one's soul to a task вкладывать душу в какое-л. дело > to * colour to делать более правдоподобным > the wounds of the prisoner's arm lend colour to his story у заключенного на руке такие раны, что невольно веришь его рассказу > to * credence to подтверждать( что-л.) lend refl. годиться (только о вещах) ~ давать, предоставлять;
to lend assistance (support) оказывать помощь (поддержку) ~ давать, сообщать, придавать;
to lend probability to a story придавать правдоподобие рассказу ~ (lent) давать взаймы;
одалживать;
ссужать, to lend long предоставлять долгосрочную ссуду ~ давать взаймы ~ заем ~ refl. предаваться (мечтам и т. п.) ~ предоставлять заем, давать взаймы, давать в ссуду, ссужать ( что-л.) ~ refl. прибегать( к чему-л. обыкн. дурному) ;
to lend oneself to dishonesty прибегнуть к подлости ~ ссуда ~ ссужать ~ out выдавать книги (в библиотеке) ;
to lend one's ears (или ear) выслушать;
to lend a (helping) hand помочь ~ (lent) давать взаймы;
одалживать;
ссужать, to lend long предоставлять долгосрочную ссуду ~ money on предоставлять заем под залог ~ money on ссужать деньги под залог ~ on pawn ссужать деньги под залог ~ out выдавать книги (в библиотеке) ;
to lend one's ears (или ear) выслушать;
to lend a (helping) hand помочь ~ refl. прибегать (к чему-л. обыкн. дурному) ;
to lend oneself to dishonesty прибегнуть к подлости ~ out выдавать книги (в библиотеке) ;
to lend one's ears (или ear) выслушать;
to lend a (helping) hand помочь ~ out одалживать ~ out money on real property ссужать под залог недвижимости ~ out money on securities ссужать деньги под залог ценных бумаг ~ давать, сообщать, придавать;
to lend probability to a story придавать правдоподобие рассказу -
10 loan
1. n заём; ссуда; кредитloan granting authority — учреждение, предоставляющее кредит
interest free loan — беспроцентный заем; беспроцентная ссуда
2. n лингв. заимствование; заимствованное слово3. n работник, временно переведённый в другую организацию4. n книговыдача5. v давать взаймы, ссужать6. v разг. брать взаймы занимать7. v давать деньги под процентыСинонимический ряд:1. advance (noun) advance; credit; debt; investment; lending; mortgage2. lend (verb) accommodate; advance; allow; credit; debit; lendАнтонимический ряд: -
11 ottaa
ottaa maali haarukkaan, haarukoida взять цель в вилку, захватить цель в вилку, брать в вилку
ottaa брать, взять ottaa браться (за что-л.), взяться (за что-л.) хвататься (за кого-л., что-л.), схватиться (за когол., что-л.) ottaa взять, брать, принять, принимать ottaa завладевать, завладеть ottaa схватить, прихватить saada: saada, ottaa добывать, добыть saada, ottaa извлекать, извлечь
ottaa aivoon (slg) зло берет, досадно
ottaa ennakkoa брать аванс, взять аванс, брать авансом, взять авансом, получить предоплату, взять предоплату
ottaa esimerkkiä (jksta) брать пример (с кого-л.)
ottaa haltuun брать на попечение, взять на попечение
ottaa itselleen delkredevastuu принимать на себя делькреде, принять на себя делькреде
ottaa itselleen riski взять на себя риск, принять на себя риск, взять на себя риски (мн.ч.), принять на себя риски (мн.ч.)
ottaa kengät jalastaan разуваться
ottaa (jku) keralle взять с собой
ottaa kiinni схватывать, схватить, задерживать
ottaa ryyppy kohmeloonsa, ottaa kohmeloryyppy опохмелиться, похмелиться
ottaa koko riski tavarasta нести все риски по товару, принять все товарные риски
ottaa komissiomyyntiin принять на комиссию, брать для комиссионной продажи, брать на комиссию
ottaa korkoa взимать проценты, взыскивать проценты, взыскать проценты
ottaa kuittia vastaan принять под расписку, взять под роспись
ottaa laina arvopaperivakuutta vastaan брать ссуду под залог ценных бумаг ottaa laina arvopaperivakuutta vastaan принимать в репорт ценные бумаги
ottaa lainaksi взять взаймы, взять заем, брать заем, взять ссуду, брать ссуду, занимать, занять vipata: vipata, ottaa lainaksi брать в долг, брать взаймы
ottaa maali haarukkaan, haarukoida взять цель в вилку, захватить цель в вилку, брать в вилку
ottaa maan kansalaiseksi принять в подданство, предоставить гражданство, дать гражданство
ottaa maksu (jstak.) брать плату (за что-л.), взимать плату (за что-л.)
ottaa merikylpyjä принимать морские ванны
ottaa myydäkseen принимать к продаже, брать на продажу
ottaa naukku опрокинуть рюмочку, шлепнуть рюмашку, хлопнуть рюмашку
ottaa nokkaunet вздремнуть, дремать, клевать носом
ottaa nokkiinsa обидеться
ottaa nollahaarukkaan взять в вилку
ottaa omaksi вступать во владение, вступить во владение
ottaa pantiksi брать под заклад, брать под залог, брать в залог
ottaa panttia vastaan брать под заклад, брать под залог
ottaa pöydästä kiinni взяться за стол
ottaa ryyppy kohmeloonsa, ottaa kohmeloryyppy опохмелиться, похмелиться
ottaa ryyppy murheeseen выпить с горя
ottaa selko jstak. разузнать (о чем-л.)
ottaa tavara pantiksi заложить товар, брать товар в залог, взять товар в залог
ottaa tolkku jstak. (ark) взять в толк
ottaa tähtäimeen взять на прицел
ottaa vakuutus страховать, застраховать vakuuttaa: vakuuttaa, ottaa vakuutus страховать, застраховать, застраховывать
ottaa vakuutus perheensä turvaksi застраховаться в целях обеспечения своей семьи
ottaa varteen учитывать, учесть, принимать во внимание, принять во внимание
ottaa vastaan perittäväksi принимать на инкассо, принять на инкасо
ottaa vastaan pöytäkirjalla принять по акту, принять по протоколу
ottaa vastaan tavaraerä принять партию товара, получить партию товара, получить товарную партию
ottaa velaksi брать в долг, взять в долг, занимать, занять
ottaa vuokralle взять напрокат, брать напрокат, арендовать, взять в аренду, получить в лизинг, брать в лизинг vuokrata: vuokrata, ottaa vuokralle арендовать, брать в аренду, снимать, нанимать, брать напрокат
брать, взять ~ надеть ~ принимать, принять ~ брать, взять, хватать, схватить ~ ловить, поймать, хватать, схватить ~ отнимать, отнять, вычитать, вычесть ~ извлекать, извлечь ~ браться (за что-л.), взяться (за что-л.) хвататься (за кого-л., что-л.), схватиться (за когол., что-л.) ~ pöydästä kiinni взяться за стол ~ схватить, прихватить otti sydämestä сердце прихватило -
12 ottaa
1) брать аванс, взять аванс, брать авансом, взять авансом, получить предоплату, взять предоплату2) брать в долг, взять в долг, занимать, занять3) брать на попечение, взять на попечение4) брать плату (за что-л.), взимать плату (за что-л.)ottaa maksu (jstak.)
5) брать под заклад, брать под залог6) брать под заклад, брать под залог, брать в залог7) брать пример (с кого-л.)9) брать, взять10) браться (за что-л.), взяться (за что-л.) хвататься (за кого-л., что-л.), схватиться (за когол., что-л.)11) вздремнуть, дремать, клевать носом12) взимать проценты, взыскивать проценты, взыскать проценты13) взять в вилку14) взять в толкottaa tolkku jstak. (ark)
15) взять взаймы, взять заем, брать заем, взять ссуду, брать ссуду, занимать, занять16) взять на прицел17) взять на себя риск, принять на себя риск, взять на себя риски (мн.ч.), принять на себя риски (мн.ч.)18) взять напрокат, брать напрокат, арендовать, взять в аренду, получить в лизинг, брать в лизинг19) взять с собой20) взять цель в вилку, захватить цель в вилку, брать в вилкуottaa maali haarukkaan, haarukoida
21) взять, брать, принять, принимать22) взяться за стол23) вступать во владение, вступить во владение24) выпить с горя25) завладевать, завладеть26) заложить товар, брать товар в залог, взять товар в залог28) зло берет, досадно29) нести все риски по товару, принять все товарные риски30) обидеться31) опохмелиться, похмелитьсяottaa ryyppy kohmeloonsa, ottaa kohmeloryyppy
32) опрокинуть рюмочку, шлепнуть рюмашку, хлопнуть рюмашку34) принимать к продаже, брать на продажу36) принимать на инкассо, принять на инкасо37) принимать на себя делькреде, принять на себя делькреде38) принять в подданство, предоставить гражданство, дать гражданство39) принять на комиссию, брать для комиссионной продажи, брать на комиссию40) принять партию товара, получить партию товара, получить товарную партию41) принять по акту, принять по протоколу42) принять под расписку, взять под роспись43) разуваться44) разузнать (о чем-л.)ottaa selko jstak.
45) страховать, застраховать46) схватить, прихватить47) схватывать, схватить, задерживать48) уйти в отставку, выйти в отставку49) учитывать, учесть, принимать во внимание, принять во внимание* * *брать, взять, приня́тьottakaa — возьми́те
otta esille — вы́нуть
otta esimerkkiä — бра́ть приме́р
ottakaa takkinne < hattunne> pois — сними́те пальто́ <шля́пу>
otta työhön — приня́ть на рабо́ту
otta tilaus vastaan — приня́ть зака́з
otta paikka — заня́ть ме́сто, сесть
otta varteen — уче́сть, приня́ть к све́дению
otta kiinni — схвати́ть, пойма́ть
••otan osaa — прими́те мои́ соболе́знования
-
13 отдавать
отдать1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.* * *несов.; сов. - отд`ать1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати -
14 prestar
1. vt1) algo, x a uno (hasta algo; para algo; que + Subj; por algo, x; sobre algo) дать в долг, взаймы́, одолжи́ть, ссуди́ть кому что; x чего (до к-л момента; на что; на к-л срок; под зало́г чего)2) algo a uno дать на вре́мя, дать попо́льзоваться, поноси́ть, почита́ть и т п что комуno le gusta prestar libros — он не лю́бит дава́ть (чита́ть) свои́ кни́ги
3) algo, nc a uno; a algo; en algo оказа́ть (помощь; содействие; услугу) кому; чему; в чём4) тж офиц пред(о)ста́вить ( предмет обязательств); внести́ ( залог); произнести́ (обещание; обязательство); принести́ ( присягу); дать ( показания)6) algo, nc (a uno; a algo) прояви́ть (к-л отношение) к кому; чему; удели́ть ( внимание), оказа́ть ( доверие) и т д комуprestar paciencia — быть терпели́вым ( с кем)
prestar silencio — мо́лча слу́шать ( кого)
7) algo, nc a uno; a algo перен прида́ть, сообщи́ть (к-л качество) кому; чему; вдохну́ть что в кого; что2. vi1) быть приго́дным; годи́тьсяesta máquina no presta — от э́той маши́ны нет то́лку
este pescado ya no presta — э́та ры́ба уже́ несъедо́бна
esta cuerda presta — (длины́) э́той верёвки хва́тит; э́та верёвка дотя́нется
los zapatos prestarán — боти́нки ещё разно́сятся
-
15 advance
1. n продвижение, движение вперёд2. n воен. наступление3. n воен. продвижение от рубежа к рубежу4. n тех. опережение; упреждение, предварение5. n прогресс; успех; улучшениеindustrial advance — индустриальный прогресс, успехи промышленности
6. n повышение, рост7. n аванс; ссудаto pay in advance — платить заранее, выдавать аванс
8. n амер. предварительная подготовка, подготовительные мероприятия9. n заранее подготовленный репортаж10. n предварительно разосланный или розданный текст11. n воен. передовые силыto be in advance — идти вперёд, спешить
12. a передний, передовой, головной13. a предварительный, опережающий; забегающий вперёдadvance booking — резервирование ; предварительный заказ
14. v продвигаться, идти вперёд, наступать15. v воен. наступатьto advance at the double — продвигаться ускоренным шагом; наступать бегом
16. v двигать вперёд, продвигать17. v передвигать стрелки часов вперёд18. v способствовать; приближать, ускорять19. v делать успехи; продвигаться; развиватьсяmake advance — вносить аванс; делать предложение
20. v продвигать21. v повышатьthe bank has advanced the rate of discount to 15% — банк повысил процент учёта до 15%
22. v повышаться, возрастать23. v ссужать деньги24. v платить авансомdomestic cash advance — внутренний "наличный аванс "
25. v выдвигать26. v тех. наращивать27. v физ. опережатьСинонимический ряд:1. prior (adj.) antecedent; anterior; precedent; preceding; prior2. loan (noun) allowance; credit; loan3. progress (noun) advancement; anabasis; furtherance; headway; march; ongoing; proficiency; progress; stride4. progression (noun) approach; course; impetus; lead; moving forward; procedure; procession; progression; way5. promotion (noun) betterment; boost; enlargement; enrichment; gain; hike; improvement; increase; increment; jump; price rise; promotion; raise; rise6. proposal (noun) offer; offering; overture; proposal; proposition; suggestion; tender7. accelerate (verb) accelerate; bring forward; hasten; precipitate; quicken; speed up; update8. adduce (verb) adduce; allege; cite; lay; present9. come (verb) come; come along; get along; get on; march; move; proceed; progress10. improve (verb) flourish; grow; improve; increase; make progress; thrive11. loan (verb) lend; loan; offer12. move forward (verb) go forward; move forward; move on; push forward; set forward13. promote (verb) dignify; elevate; exalt; jump; prefer; profit; promote; raise; upgrade14. propose (verb) bring to view; broach; deliver; introduce; propose; propound; submit; suggest15. rise (verb) ascend; climb; mount; rise16. urge (verb) better; encourage; forward; foster; further; serve; urge17. before (other) ahead; before; beyond; going before; precedent; preceding; prepublicationАнтонимический ряд:degrade; demote; depress; halt; hesitate; hinder; oppose; recall; recede; retard; retreat; retrogress; return; stand; stop; withhold
См. также в других словарях:
Банки — I в современном экономическом строе Б. являются высшей формой кредитного посредничества и важнейшими органами вексельного и денежного обращения. Цель банковой деятельности: во первых, создать систему кредита (см. это сл.), которая обеспечивала бы … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОСТЬ — любого рода добровольное служение тому, кто нуждается в поддержке; помощь нуждающимся деньгами, имуществом, советом и трудом. «...Надобно поддерживать слабых и памятовать слова Господа Иисуса, ибо Он Сам сказал: «Блаженнее давать, нежели… … Православная энциклопедия
Кредитор — (Creditor) Кредитор это сторона, имеющая право требования от должника выполнения обязательств Кредитор: реестр требований, права и собрания, частные и конкурсные кредиторы Содержание >>>>>>>>>> … Энциклопедия инвестора
Холопство — состояние несвободного населения в Древней Руси. Это население обозначалось словами: холопы (собственно только лица мужского пола; несвободная женщина наз. роба), челядь (ед. ч. челядин), (о)дьрен, обель или обельные и (о)дерноватые холопы,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Холопство — Запрос «Холопка» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей. Холопство ф … Википедия
Холоп — Холопство состояние несвободного населения в Древней Руси. Существуют также и другие термины для обозначения этого населения: холопы собственно только лица мужского пола, а несвободная женщина называлась роба, челядь (ед. ч. челядин), (о)дьрен,… … Википедия
Холопы — Холопство состояние несвободного населения в Древней Руси. Существуют также и другие термины для обозначения этого населения: холопы собственно только лица мужского пола, а несвободная женщина называлась роба, челядь (ед. ч. челядин), (о)дьрен,… … Википедия
Владислав IV — У этого термина существуют и другие значения, см. Владислав. Владислав IV Ваза Władysław IV Waza … Википедия
Владислав IV, король Польши — Владислав IV Ваза Władysław IV Waza Портрет работы Питера Пауля Рубенса … Википедия
Владислав IV Польский — Владислав IV Ваза Władysław IV Waza Портрет работы Питера Пауля Рубенса … Википедия